Прес-матеріали до Собору щодо України
«Покайтеся й приєднуйтесь до нас». Архієрейський собор УПЦ підтвердив своє credo й залишив всі старі проблеми в попередньому стані (Клара ГУДЗИК, «День», №137, 02/08/2000)
28 липня відбулося засідання ювілейного Архієрейського Собору Української православної церкви (Московський Патріархат). Так вийшло, що головною темою святкового Собору стала конфліктна ситуація в українському православ’ї, яка останнім часом ще загострилася. З цього приводу Собор прийняв кілька важливих заяв та звернень, у яких чітко сформульовано позицію священноначалія УПЦ МП стосовно проблем як об’єднання українського православ’я, так і надання йому статусу незалежності, тобто автокефалії. Прийняті звернення на адреси Вселенського патріарха Варфоломія I, Московського патріарха Алексія II та Президента України Леоніда Кучми.
Ті самі проблеми обговорювалися на прес-конференції, яка відбулася в понеділок. Головував на прес-конференції предстоятель УПЦ МП митрополит Володимир (Сабодан); на запитання журналістів відповідали також владики архієпископ Августин, архієпископ Варфоломій, архієпископ Агафангел, єпископ Митрофан та єпископ Павло. Журналістам було повідомлено, що Архієрейський Собор чітко визначив свою позицію щодо тих спроб об’єднання православ’я в Україні та надання йому статусу незалежної церкви, які сьогодні робляться в певних церковних та політичних колах (про них регулярно повідомляє газета «День»). Собор зробив також негативну оцінку ролі Вселенського патріарха Варфоломія I в цих об’єднавчих процесах, як можна судити зі «Звернення» до Вселенського патріарха та, особливо, з висловлювань архієпископа Агафангела.
Загальні погляди на сам процес нормалізації ситуації в православ’ї сформулював митрополит Володимир: «Навряд чи знайдуться сьогодні супротивники об’єднання серед православних віруючих. Але об’єднання — то не така проста річ. Дехто закликає зібрати Всеукраїнський православний собор, обрати нову ієрархію. Але ж Собор — то не засіб, але тільки результат доконаного об’єднання. Не можна також пов’язувати об’єднання з автокефалією, бо то різні проблеми. Автокефалія — делікатна справа, яку також не можна форсувати. Це той статус, який вінчає впорядковану Церкву. Священноначаліє УПЦ не знімає тему автокефалії, але до неї треба йти так, щоб не з’явилися нові розколи — на Заході, Сході та в Центрі України. Ми готові йти на переговори, богословські дискусії з ким завгодно, але не з анафеманствуваним. Він є головною перешкодою нормальному спілкуванню і переговорам».
Соборну архієрейську точку зору можна висловити стисло: зберегти Status Quo. А саме — УПЦ МП має залишатися у складі РПЦ; зберігається також її статус автономної церкви. Новим є те, що цей статус може бути формально узаконеним — Собор звернувся до патріарха Алексія II з проханням «...вынести на обсуждение Юбилейного Архиерейского Собора в Москве вопрос уточнения того канонического статуса УПЦ, который был определен для нее в 1918 году ... Патриархом Тихоном». Якщо Московський патріархат (МП) надасть УПЦ офіційну автономію, її статус фактично залишиться без змін. Якщо, однак, не брати до уваги той вірогідний факт, що деякі Помісні православні церкви, такі, наприклад, як Грецька, Румунська або Константинопольська, можуть не визнати цей офіційний статус, і, таким чином, наша єдина канонічна церква стане також неканонічною.
До речі, на запитання «Дня», чому б зразу не просити у Москви автокефалії, до якої могли б невдовзі приєднатися інші дві церкви, відповідь була така: «Наш народ не прийме автокефалії, — це поняття вельми скомпрометоване в уяві парафіян i дорівнює майже єресі. Для усвідомлення автокефалії потрібен час». (Неможливо не нагадати, що прості віруючі лише від свого духівництва чули ті слова та проблеми, що терзають сьогодні наше православ’я: «канонічність», «автокефалія» та інші. Довго тепер прийдеться працювати та очікувати, аби повернути словам їхнє пряме просте значення.) А щодо майбутніх переговорів у Швейцарії, які перенесені на післясоборний час, то, за словами Митрополита Володимира, вони не знімаються з порядку денного — переговори між українськими церквами мають розпочатися. Але...
Документи Архієрейського собору УПЦ та прес-конференція засвідчили, що позиція Церкви залишається незмінною також щодо процесу об’єднання: «Ми не за «об’єднання», а за «приєднання» до нас тих церков, які відкололися, — нехай покаються й прийдуть до нас». Таке саме жорстке ставлення до патріарха Філарета — відкидається будь-яка можливість переговорів не тільки з ним самим, але також з представниками його церкви. «Нехай Денисенко піде, тоді можна буде вести переговори з УПЦ КП».
На закінчення наведемо цитату із Звернення Собору до Константинопольського патріарха Варфоломія I: «Очевидно, розкол в Україні може бути подоланий лише зусиллями з середини. Це справді є внутрішня справа Української Православної церкви, адже переважна більшість осіб, що пішли в розкол, є порушниками церковної дисципліни».
P.S. Як повiдомила газета «Летопись православия», Запорiжжя, перед Архієрейським Собором УПЦ відбулася 45-хвилинна зустріч Президента України Леоніда Кучми з митрополитом Володимиром, на якій обговорювалася ідея скликання всеправославного Собору України, де таємним голосуванням буде обрано єдиного предстоятеля Православної церкви країни. Митрополит Володимир повідомив Президентові про те, що віруючі УПЦ не приймуть рішення «собору» і, певно, будуть звертатися до патріарха Алексія II з проханням прийняти їх до РПЦ. А це, у свою чергу, може привести до серйозної дестабілізації у суспільстві. Президент начебто поінформував митрополита Володимира, що плани скликання собору виходили не від нього і що він припиняє всі дії, спрямовані на здійснення цих утопічних намірів. Схоже на те, що УПЦ здійснила цілий ряд всесторонніх превентивних заходів, спрямованих на консервацію існуючого стану речей. Тобто на збереження, по- перше, розколу православ’я і всього, що з ним пов’язане, а, по-друге, стабільного впливу на переконання, менталітет українських віруючих московських імперських ідей. За допомогою різних методів, зокрема таких, як культ сім’ї Романових.
Джерело: „День”
УПЦ И ПРЕЗИДЕНТ КУЧМА. Украинские архиереи не готовы к автокефалии (Олег Недомов. „Независимая газета – религии”, 09/08/2000)
Заявление президента Украины Леонида Кучмы о необходимости быстрого преодоления раскола в православии на Украине и создании Поместной Украинской Православной Церкви, сделанное в начале этого года, вызвало достаточно негативную реакцию со стороны священноначалия Украинской Православной Церкви.
Архиерейский Собор УПЦ, состоявшийся 28 июля в Киеве, заявил о проблемах церковной автокефалии на Украине.
В нем подчеркивается, что само по себе стремление Кучмы как можно быстрее преодолеть церковный раскол вполне понятно и вряд ли может оспариваться.
Однако, как подчеркивается в документе, "идея достижения церковного единства также оказалась извращенной по вине тех безответственных личностей, которые присвоили себе право вмешиваться в жизнь Церкви, претендуя на то, чтобы решать за церковный народ его проблемы".
Члены Архиерейского Собора высказывают озабоченность постоянными попытками давления на Церковь со стороны государственных чиновников и политиков. "Такие люди, - говорится в заявлении, - к несчастью, не понимают, что Церковь - это не только земной институт, с которым они имеют дело в обыденной жизни, но прежде всего Церковь - это таинственное установление Божие, цель которого - спасение человеческой души. Церковь, безусловно, играет в обществе огромную социально-культурную роль. Но эта функция Церкви при всей ее значимости является вторичной по отношению к ее главному заданию - сделать христианина причастником спасительной Жертвы Христа и ввести его в Царство Небесное".
При отсутствии такого понимания принципов православной экклезиологии, по словам архиереев, появляется искушение видеть в Церкви только средство достижения политических интересов. Особенно это касается такой "исключительно сложной, болезненной и деликатной проблемы", как преодоление расколов. "Забывая про то, что основой спасительной миссии Церкви в мире являются богооткровенные догматы, - говорится в документе, - и что она строит свое земное бытие, исходя из четко оформленных канонических принципов, некоторые политики без понимания возможных последствий своих действий вмешиваются в тонкую ткань церковного организма, пропагандируя свое далекое от православного сознания видение проблемы расколов и навязывая неприемлемые сценарии их решения.
Подобные варианты "помощи", предложенные Церкви извне с целью преодоления расколов и неурядиц, подменяют православное понимание настоящего церковного единства арифметической схемой формального объединения всех конфессий".
В документе подчеркивается, что "многие совершили грех перед Богом и Церковью, нанесли раны Телу Христову. Именно это не дает нам возможности идти на переговоры с анафематствованным Михаилом Денисенко. Что касается остальных, то в Церкви всегда есть свои пути и возможности, которые могут привести к возможному сотрудничеству в достижении церковного единства".
Касаясь вопроса о возможности автокефалии Украинской Церкви, архиереи делают вывод о том, что "количество противников автокефалии в среде верующих сегодня превышает количество ее сторонников, что является следствием антицерковной деятельности раскольников и политиков, которые своими действиями дискредитировали саму идею церковной независимости... При отсутствии единогласности и общей оппозиции снова открывать дискуссию про автокефалию не только несвоевременно, но и опасно новыми конфликтами и раздором на этой почве. Очевидно, что предоставление канонической автокефалии не решит проблемы церковного единства на Украине, но в настоящих условиях может ее только усугубить. Мы призываем всех православных верующих Украины прежде всего прекратить межконфессиональное противостояние, объединиться в одной церковной ограде и только потом вместе приступить к соборному решению вопроса про дальнейший канонический статус нашей Поместной Церкви".
Джерело: НГ-религии
ПРАВОСЛАВНЫЕ ВЕРУЮЩИЕ С УКРАИНЫ ПРОСЯТ О СОХРАНЕНИИ ЕДИНСТВА С МОСКОВСКИМ ПАТРІАРХАТОМ (Москва, 14/08/2000)
Пикеты православных верующих из Днепропетровска, Одессы и Киева сегодня появились у входа в Храм Христа Спасителя, где проходит Архиерейский Собор Русской Православной Церкви. Пикетчики призывают участников Собора помочь сохранить единство Украинской Церкви с Московским Патриархатом.
Продолжающийся раскол в Украинском Православии вызывает беспокойство руководства РПЦ. Накануне Патриарх Алексий выразил поддержку архиереям Украинской православной церкви, призвавших прекратить межконфессиональное противостояние и только после этого приступить к решению вопроса о каноническом статусе Украинской православной Церкви, являющейся самой многочисленной и единственной канонической православной церковью на территории Украины. Тревогу Патриарха вызывает то, что раскольнические структуры, каковыми являются так называемая "Украинская православная церковь - Киевский патриархат" и "Украинская автокефальная православная церковь" поддерживаются политическими кругами Украины. А УАПЦ к тому же пытается найти поддержку у Константинопольского патриархата.
Как стало известно корр.ИТАР-ТАСС, Собор Украинской Православной Церкви обратился с письмом к Архиерейскому Собору РПЦ и Патриарху Алексию с просьбой уточнить канонический статус УПЦ, данный ей Поместным Собором 1917-1918 годов, который предоставил тогда ей автономию. Однако в пределах, гораздо меньших, чем она имеет ныне. Так, Крым, Донбас и Карпаты не входили в состав автономию.
Однако многие на Украине опасаются, что это будет использовано силами, выступающими за предоставление автокефалии /то есть, за полное отделение от РПЦ/. Украинские епископы не имеют единого мнения о будущем статусе своей Церкви. Самые авторитетные из них выступают за сохранения единства с Московским Патриархатом. Другие вынашивают идею полного отделения. Третьи предлагают компромиссное решение - расширение уже имеющейся автономии.
ИТАР-ТАСС / Православие 2000
Джерело: pravoslavie.ru
ПРЕСС-КОНФЕРЕНЦИЯ ПО ИТОГАМ ЮБИЛЕЙНОГО АРХИЕРЕЙСКОГО СОБОРА СОСТОЯЛАСЬ В ХРАМЕ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ (17/08/2000)
„Отвечая на вопросы журналистов о ситуации на Украине, митрополит Одесский и Измаильский Агафангел отметил значение Определения завершившегося Архиерейского Собора об Украинской Православной Церкви для преодоления нынешнего кризиса. По мнению владыки Агафангела, подтверждение Юбилейным Архиерейским Собором статуса независимости и самостоятельности Украинской Православной Церкви, получившей права широкой автономии по Определению Архиерейского Собора Русской Православной Церкви в 1990 году, дает надежду на уврачевание расколов и создает хорошие предпосылки для объединение всех православных в лоне единой Церкви.”
Джерело: офіційний сайт РПЦ
СТАТУС САМОУПРАВЛЯЕМОЙ ПОЛУЧИЛА УКРАИНСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВ (Москва, 17/08/2000)
Статус самоуправляемой получила Украинская Православная Церковь в новом уставе РПЦ, принятый Архиерейским Собором. Об этом было сообщено сегодня на пресс-конференции по итогам форума в Москве.
Архиерейский Собор единогласно подтвердил независимость и самостоятельность УПЦ, которые были предоставлены ей Московский Патриархатом в 1990 году. В то же время Собор проявил готовность провозгласить автономию УПЦ, но эта проблема будет решаться на всеправославном уровне.
Провозглашение автономии должно увязываться с улучшением ситуации на Украине, считают иерархи.
Президент Украины Леонид Кучма прислал на имя Патриарха Алексия телеграмму с просьбой предоставить автономию УПЦ.
Однако Митрополит Одесский и Измаильский Агафангел отметил, что против этого выступает церковный народ Украины. От имени УПЦ он выразил удовлетворение решением, принятым Архиерейским Собором.
Украинская Православная Церковь - самая большая на Украине. Она насчитывает 8.400 приходов, 120 монастырей, 5 духовных семинарий, 1000 воскресных школ и десятки семинарий.
ИТАР-ТАСС / Православие 2000
Джерело: pravoslavie.ru
